Господарський суд міста Києва 7 травня закрив провадження у справі за позовом олігарха Ігоря Коломойського про визнання недійсними договорів купівлі-продажу ПриватБанку у грудні 2016 року.
Справу відкрили за позовом колишніх акціонерів ПриватБанку Ігоря Коломойського та кіпрської компанії Triantal Investments Ltd до Національного банку, Кабінету міністрів, Міністерства фінансів, ПриватБанку, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Суд закрив провадження у справі на підставі норм закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» № 590-ІХ — так званого антиколомойського закону.
Відповідно до цього закону, провадження з такими позовними вимогами підлягають закриттю. Позивачі вимагали повернути їм акції банку, однак закон це прямо забороняє, що й констатував суд, зазначив начальник управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту НБУ Віктор Григорчук.
Нагадаємо, що ексголова правління ПриватБанку Олександр Дубілет у грудні 2019 року подав позов, аби визнати недійсними договори купівлі-продажу акцій банку. Господарський суд Києва 2 червня 2021 року закрив провадження в цій справі. Дубілет оскаржив рішення, а апеляція у жовтні 2021 року задовольнила скаргу і повернула справу до суду першої інстанції.
Кабінет міністрів України, ПриватБанк та Міністерство фінансів України подали касаційні скарги і в лютому 2023 року Верховний суд остаточно підтвердив неможливість повернення ПриватБанку колишнім власникам.
Всього судами України закрито провадження в понад 30 судових справах за позовами про визнання недійсними договорів купівлі-продажу ПриватБанку.
Американці сподіваються, що колишня перша леді США Мішель Обама могла б стати кандидаткою у президенти країни замість Джо Байдена. Про це пише німецька видання Der Spiegel.
Видання пише, що тривали обговорення про те, що Мішель Обама могла б балотуватися. На з’їзді Демократичної партії в серпні Джо Байден нібито міг би оголосити про свою відставку та запропонувати колишній першій леді своє місце.
Про це говоримо з політичним та медійним аналітиком, експертом із політики США, аналітиком Центру досліджень «Детектора медіа» Артуром Колдомасовим.
Про можливість кандидатури Мішель Обами у президентки США
Артур Колдомасов: Дедлайн реєстрації кандидата в президенти США від певної партії спливає у червні. Часу, відповідно, залишилося дуже мало. Якщо говорити про те, чи є можливим внутрішнє рішення висунути в президентки Мішель Обаму, то, з огляду на якісь надзвичайні обставини, на папері — так. Але в практичному вимірі це буде дуже складно реалізувати. Якщо це станеться, то це означатиме, що домовленості щодо цього були заздалегідь. Але тоді виникає питання, чому за Джо Байдена голосували на праймериз. Це б абсолютно не мало сенсу.
Інформація про Мішель Обаму як кандидатку в президенти натикається на низку неточностей, практичних прорахунків. Цілком ймовірно, що це, грубо кажучи, тест, вкид на те, що може запостити Der Spiegel, а що ні.
Також треба враховувати, що постать Мішель Обами доволі часто згадують в рамках політики. Її вже доволі давно неформально висувають в президентки. Є низка людей, яка хотіла б бачити її в цій ролі. Але поки що це не було підтверджено якимись конкретними кроками. І сама Мішель Обама раніше на цю тему висловлювалася не надто схвально.
Але ми живемо в такому світі, де навіть найдивніша річ, яка здається нереальною, може цілком статися.
Мішель Обама. Фото: REUTERS
Читайте також: Чи стане Україна наріжним каменем під час виборів у США: пояснює політолог
Про ймовірність віцепрезидентства Мішель Обами
Олена Новікова:В офісі Мішель Обами раніше переконували, що у пані Мішель немає планів балотуватися в президентки. Сама вона в інтерв’ю говорила, що її велика політика такого рівня не цікавить. Але чи може вона передумати?
Артур Колдомасов: Якщо ми говоримо про роль віцепрезидентки, то це більш реалістичний сценарій. Віцепрезиденти, з якими балотуються кандидати у президенти, можуть допомогти обрати тих чи інших лідерів. Одним з факторів того, що Джо Байден переміг на виборах 2020 року, є те, що його віцепрезиденткою стала Камала Гарріс. Вона привернула велику кількість прогресивної аудиторії з собою, відповідно, прогресивних голосів. Зараз це здобути буде набагато важче.
Камала Гарріс. Фото: REUTERS
Однак, щоб втримати Демократичну партію при владі, можливо, вдасться вмовити Мішель Обаму піти на роль віцепрезидентки. Думаю, тут реалістичнішим є саме цей сценарій.
Хоча і цей сценарій є малоймовірно з низки причин. По-перше, це особисте небажання Мішель Обами. Тому що роль віцепрезидентки все-таки складна. Це одна з головних людей в країні. Їй до цієї ролі не звикати, бо вона була першою леді. Однак віцепрезидентка — це більша відповідальність. І це входження в гру, у велику політику, що імпонує не всім людям. Тобто, цілком можливо, людині просто може це не подобатися. Тим паче, що пані Мішель й так провела в цьому котлі фактично вісім років.
По-друге, коли команда Байдена обере іншу віцепрезидентку, то зі сторони це матиме дивний вигляд. Це означатиме, що щось було не так з попередньою. А це може вдарити по іміджу президентської кампанії.
Роль молоді на виборах у США
Артур Колдомасов: Висока явка виборців — це завжди ласий шматок для політтехнологів в будь-якій країні.
Оскільки в останні роки, як правило, діє наступна тенденція: чим більше молоді приходить і голосує, тим більші шанси перемогти в прогресивнішого кандидата. Але молодь дуже важко затягнути на виборчій дільниці. Тобто категорія, за яку найбільше борються політтехнологи у своїх кампаніях — це молодь.
У 2020 році була велика кількість виборців у США, для яких то були перші вибори. Завдяки, зокрема, їм Джо Байден зміг перемогти. Питання цього року є доволі складнішим в цьому контексті. Тому що, згідно із соцопитуваннями, нині молодь здебільшого не підтримує Байдена.
Американська молодь відчуває розчарування в політиці Байдена. Тут свою роль відіграє конфлікт у Секторі Гази. Але останні опитування показують, що це лише третя найважливіша тема для молоді. Двома першими є інфляція й житлова криза.
Варто звернути увагу, що зараз республіканці активно намагаються мобілізувати саме молодь навколо себе. Якраз молодь, яка прямо вірить в ці ідеї і є активною, цілком може проголосувати. Вона не є дуже численною, але, за низької явки, може справді зробити різницю.
Читайте також: Штаб Трампа може використати звинувачення Слідкому РФ проти Байдена — Яхно
Як судові справи Трампа впливають на його президентську кампанію
Артур Колдомасов: Є люди, які скептично налаштовані до минулого і дій Трампа. Втім, його судові справи зараз є дуже великою частиною його президентської кампанії. Настільки великою, що задля цього він систематично порушує правила розгляду справ.
Для низки людей в Сполучених Штатах недоліки судової системи в цій країні є одним з головних питань. І ситуація з судовими справами Дональда Трампа зачіплює цей нерв. Відповідно, це може вплинути на те, як американці підходитимуть до виборів восени, які критерії й теми вони враховуватимуть.
А що стосується правил розгляду справ, то зараз у Дональда Трампа над головою висить перспектива бути ув’язненим. Це за словами судді у його справі виплат коштів колишній порноакторці Стормі Деніелс щодо її показань, свідчень по контакту з Трампом.
Трампа можуть заарештувати, тому що він порушує те, що називають наказом на мовчання. Оскільки він є обвинуваченим у цій справі, то він не має права критикувати присяжних, прокурорів, суддів. Але він робить це систематично у своїй кампанії. І оскільки це вже триває доволі довго, то суддя повідомив йому, що якщо він надалі продовжить це робити, то є право посадити Трампа у слідчий ізолятор. Тобто фактично йому обмежать волю, окрім судових процесів.
Треба враховувати, що це не єдина судова справа Дональда Трампа. Втім, американське законодавство не регулює процес ведення передвиборчої кампанії з тюремної камери. Тобто, грубо кажучи, згідно з американським правом, він зможе далі балотуватися і вести свою кампанію.
Але Трамп може втратити дуже велику функціональність своєї президентської кампанії, у якої насправді й так дуже багато проблем станом на зараз. У нього вже є проблеми з його соцмережею True Social, зокрема фінансові. Є проблеми із судовими справами. Крім того, є фінансові проблеми загалом з кампанією. Адже кампанія Байдена набрала багато грошей за останні часи.
Читайте також: Дональда Трампа оштрафували на $9 тисяч за неповагу до суду
Більше про вибори в США
Нагадаємо, У США день виборів президента має відбутися 5 листопада цього. До 6 січня 2025 року в Конгресі мають підрахувати голоси виборців. 20 січня 2025 року відбудеться інавгурація президента.
У грудні американське видання The New York Times та Сієнський коледж проводили опитування, яке показало, що в Дональда Трампа та Джо Байдена майже однакові відсотки підтримки серед виборців. Але Трамп випереджає Байдена у п’яти з шести ключових штатів.
У квітні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів The Guardian, що Київ особливо не готується до можливого другого терміну Дональда Трампа на посаді президента США.
Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі
У відповідь на оголошення РФ про проведення навчань з використанням тактичної ядерної зброї в НАТО заявили, що ядерна риторика Росії є небезпечною та безвідповідальною.
Про це речниця НАТО Фара Дахлалла сказала у коментарі RMF FM.
Вона наголосила, що «НАТО залишається пильним», а ядерна риторика Росії — небезпечна та безвідповідальна.
«Наше колективне стримування та оборона продовжуватимуть забезпечувати захист кожного дюйма території Альянсу», — прокоментувала Фара Дахлалла.
Речниця окремо відзначила, що «Україна має право на самооборону, закріплене в Статуті ООН, і союзники по НАТО продовжуватимуть це право підтримувати». Однак «Росія почала цю незаконну війну і повинна її закінчити», зауважила Дахлалла.
Напередодні, 6 травня, міністерство оборони Росії заявило, що за дорученням правителя країни-агресора Путіна найближчим часом проведе навчання із застосування нестратегічної ядерної зброї. Йдеться, зокрема, про навчання з ракетними з’єднаннями Південного військового округу із залученням авіації, а також сил Військово-морського флоту.
В ЄС назвали плани навчань продовженням російської безвідповідальної поведінки.
У Державному департаменті США на тлі намірів Росії провести навчання із нестратегічною ядерною зброєю зазначили, що не бачать ознак можливого застосування такої зброї в Україні.
Офіційний Кишинів зосередить зусилля на тому щоб мінімізувати ризик російської агресії, але у випадку такого сценарію буде захищатися.
Про це заявила президентка Молдови Мая Санду.
«Ми зробимо усе для того, щоб цього не сталося, включно з нашим планом євроінтеграції. Передусім це план для забезпечення безпеки, тому що ЄС — це проєкт миру», — сказала Санду в інтерв’ю російському блогеру Юрію Дудю.
Вона зауважила, що за конституцією Молдова «має зробити усе для того, щоб зберегти мир і щоб убезпечити наших громадян».
«У нас є армія. У нас є оборонний сектор, і ми робимо ці інвестиції. Але ми дуже сподіваємося, що ця війна скоро завершиться, і ми зможемо інвестувати в економіку та інші галузі, і не будемо у становищі, коли ми вимушені інвестувати в оборону», — додала президентка.
На додаткове запитання, про те, чи буде Молдова опиратися у разі вторгнення, Санду сказала: «Ми обов’язково будемо захищати свою країну».
Вона також заперечила чутки про те, що від Києва буцімто надходила пропозиція допомогти розв’язувати питання з невизнаним Придністров’ям силовим шляхом. У лютому президентка заявляла про «геополітичну можливість» вирішення конфлікту у Придністров’ї.
Все більше країн понижують рівень зв’язків із Російською Федерацією через те, що її правитель Путін не є демократично обраним на вільних виборах президентом.
Про це в етері Громадського радіо розповіла Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі «Опора», координаторка виборчих та парламентських програм.
Напередодні, 6 травня, МЗС України оприлюднило заяву, в якій наголошується, що Україна не бачить правових підстав для визнання російського правителя Путіна демократично обраним і легітимним президентом РФ, а тому закликає світ не визнавати результати російських псевдовиборів.
Співрозмовниця Громадського радіо нагадала, що термін «диктатор», який вживається у заяві МЗС відносно Путіна, вже використовувався на міжнародній арені, зокрема у Парламентській асамблеї Ради Європи.
«Щодо заяви МЗС, то я дещо подивована. Український парламент у березні мав шанс зафіксувати таку позицію у заяві… Втім, там обійшлися простими формулюваннями, без різких заяв, а зараз вийшли з такою позицією.
Мені особисто вона є прийнятною, проблема лише у тому, що вона прозвучала вже після того, як у РФ оголосили в розшук Володимира Зеленського. Скоріш за все, це реагування на більш жорстку позицію щодо української влади, більш активна позиція щодо визнання статусу низької легітимності необраного у законний спосіб на чесних і вільних виборах президента РФ», — сказала Ольга Айвазовська.
Невизнання легітимності Путіна у світі є умовою «незворотності шляху до військового рішення протистояння між Росією та Україною», наголосила експертка.
«Якщо є висока легітимність обох сторін, то проведення будь-якого діалогу, мирних переговорів, підписання якихось угод є реалістичним завданням, навіть якщо сторони між собою воюють. Разом з тим можемо констатувати, що різні країни понижують рівень зв’язків із Російською Федерацією через те, що дана особа (Путін — ред.) не є демократично обраною на вільних виборах. Імітація цього процесу у даній країні вже вийшла за межі будь-якої логіки… Це важлива політична заява (МЗС України — ред.), але важливо, що буде її наслідками», — зазначила Айвазовська.
Як відомо, «інавгурація» російського правителя Путіна запланована на 7 травня. Вже кілька держав, включаючи Німеччину, заявили, що вони не будуть делегувати своїх представників на цей захід. Натомість шість країн-членів ЄС направлять своїх представників.
Президент Франції Емманюель Макрон після переговорів із китайським лідером Сі Цзіньпінем у Парижі подякував останньому за зобов’язання «утриматися від продажу будь-якої зброї» Росії.
Про це Макрон заявив на спільній пресконференції у Парижі 6 травня, пише Le Figaro.
Макрон заявив, що Франція «поважає давні зв’язки між Китаєм і Росією».
«З огляду на цю непросту історію, ми вітаємо зобов’язання китайської влади утримуватися від продажу будь-якої зброї або допомоги Москві та суворо контролювати експорт товарів подвійного призначення», — додав він.
Французький президент також зазначив, що Париж прагне «підтримувати тісний діалог» з Китаєм, а візит Сі Цзіньпіна є нагодою переконатися, що Пекін не надає явної підтримки російським військовим зусиллям.
Макрон також привітав готовність китайського візаві «попросити всі сторони, що беруть участь» у різних конфліктах, «оголосити олімпійське перемир’я» під час Паризьких ігор цього літа.
Лідер КНР Сі Цзіньпін прибув до Франції вдень 5 травня, розпочавши своє кількаденне турне європейськими країнами. У Франції він перебуватиме понеділок і вівторок, після чого вирушить до Сербії та Угорщини. Це його перший візит на континент з часів пандемії коронавірусу.
Раніше повідомляли, що російський правитель Путін у травні може вирушити з візитом до Китаю.
Нідерланди планують розпочати передачу винищувачів F-16 Україні восени, слідом за Данією.
Про це міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен сказала на спільному брифінгу зі своїм литовським колегою у Вільнюсі.
Такий графік передбачає прописаний план союзників, зазначає Delfi.
«У нас все розписано за проєктом, який полягає у навчанні українських пілотів, підготовці технічного персоналу та передачі реальних літаків. У нас за планом навчальний центр у Румунії, де ми також допомагаємо розпочати навчання українців. Нині вони проходять навчання у Данії, США та інших країнах. Якщо нам вдасться втриматися на цьому шляху, а в Україні все буде працювати, то перші літаки будуть поставлені Данією вже цього літа. І ми сподіваємось взяти участь у постачаннях з осені з нашими F-16», – сказала нідерландська міністерка.
Вона додала, що винищувачі «партіями перекидатимуть в Україну після літа і далі».
Міністерство закордонних справ РФ 6 травня викликало посла Великої Британії Найджела Кейсі, щоб озвучити погрози на адресу Лондона через рішення дозволити Україні завдавати ударів по російській території британською зброєю.
Про виклик посла повідомила пресслужба російського відомства 6 травня, оприлюднивши навіть відповідне відео.
Російське МЗС заявило, що Британія стала «де-факто» стороною «конфлікту» в Україні, визнавши право Києва використовувати британську зброю для ударів по Росії. Воно назвало це «свідченням серйозної ескалації».
«Найджела Кейсі попередили, що відповіддю на українські удари із застосуванням британської зброї по території Росії можуть стати будь-які військові об’єкти та техніка Великої Британії на території України та за її межами», — додали російські «дипломати».
Міністерство Великої Британії поки не коментувало ситуацію.
Емоційну реакцію російського зовнішньополітичного відомства викликало інтерв’ю голови британського МЗС Девіда Кемерона агентству Reuters під час візиту до Києва. Тоді Кемерон заявив, що Україна має право використовувати надану Лондоном зброю для завдання ударів по цілях на території Росії — «так само як Росія завдає ударів всередині України» зброєю з Ірану чи Північної Кореї.
Раніше прессекретар російського правителя Путіна Пєсков заявив, що у Кремлі стурбовані та вважають «небезпечними» і такими, що «нагнітають напруженість» останні заяви президента Франції та очільника МЗС Великої Британії.
Верховна Рада вже цього тижня може розглянути у другому читанні законопроєкт про штрафи за порушення мобілізації та військового обліку.
Про це повідомив перший заступник голови парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук (фракція «Голос»).
«Комітет уже розглянув цей законопроєкт і підтримав редакцію до другого читання. Думаю, незабаром розглянемо його на пленарному засіданні Ради. Може навіть цього тижня», — наводить його слова «Українська правда».
Згідно з порівняльною таблицею, доступною на сайті парламенту, редакція другого читання проєкту закону передбачає, що за порушення правил військового обліку (стаття 210 Кодексу про адміністративні правопорушення) встановлять такі штрафи:
у мирний час — від 3400 до 5100 гривень;
повторно впродовж року — від 5100 до 8500 гривень;
в особливий період — від 17 000 до 25 500 гривень.
Водночас за порушення законодавства про оборону та мобілізацію (стаття 210-1 КУпАП) планується встановити такі штрафи:
у мирний час — від 5100 до 8500 гривень для громадян, від 17 000 до 25 500 гривень — для посадових і юридичних осіб;
повторно впродовж року – від 8500 до 11 900 гривень для громадян, від 25 500 до 34 000 гривень — для на посадових і юридичних осіб;
в особливий період – від 17 000 до 25 500 гривень для громадян, від 34 000 до 51 000 гривень — для на посадових і юридичних осіб.
Важливо. Штрафи накладатимуть впродовж трьох місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з моменту його вчинення.
Водночас законопроєктом передбачається, що не накладатимуть штрафи за ненадання інформації, яка міститься у державних реєстрах.
Також законопроєкт передбачає, що у ТЦК можуть не складати протоколи за порушення правил військового обліку та мобілізації за статтями 210 та 210-1 КУпАП у випадку неявки належно повідомленої особи та за наявності у ТЦК даних про отримання виклику.
Нагадаємо, 17 квітня закон про мобілізацію, ухвалений Верховною Радою і підписаний президентом, опублікували в офіційному виданні українського парламенту — газеті «Голос України». Закон набуває чинності 18 травня.
Україна не бачить правових підстав для визнання російського правителя Путіна демократично обраним і легітимним президентом РФ, а тому закликає світ не визнавати результати російських псевдовиборів.
Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ України.
МЗС наголошує, що церемонія введення Путіна на посаду «є спробою російської влади створити для усього світу і своїх громадян ілюзію законності майже довічного перебування при владі людини, яка перетворила РФ на державу-агресора, а правлячий режим — на диктатуру».
Відомство нагадало, що у ході так званих березневих «виборів» РФ порушила положення численних міжнародних документів, які є основою сучасної системи міжнародних відносин. Йдеться насамперед про Статут ООН, Декларацію про принципи міжнародного права, Женевську Конвенцію про захист цивільного населення під час війни, Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі, а також десятки резолюцій Генеральної Асамблеї ООН.
«Брутальним порушенням загальновизнаних норм та принципів міжнародного права стала незаконна організація так званого виборчого процесу на тимчасово окупованих суверенних територіях України — частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі — зі свідомим залученням погрозами і шантажем до участі у ньому мільйонів громадян України, які мешкають на тимчасово окупованих територіях або під примусом були переміщені на територію РФ», — йдеться у заяві.
Такі дії РФ, попри попередження з боку авторитетних міжнародних інституцій, вкотре доводять, що її керівництво не визнає своєї відповідальності та не збирається припиняти незаконну, неспровоковану та невиправдану повномасштабну збройну агресію проти України, яка триває вже понад два роки і спричиняє численні людські жертви й руйнування, а вдаючись до пропаганди і маніпуляцій, кремлівський режим використовує участь виборців і підсумки голосування для виправдання військового вторгнення в Україну та агресивної політики щодо інших держав.
«Виходячи з викладеного, а також враховуючи чинний ордер Міжнародного кримінального суду на арешт Володимира Путіна, Україна не бачить правових підстав для його визнання демократично обраним і легітимним президентом Російської Федерації», — наголосили в МЗС України.
Міністерство також нагадало про нещодавні резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи від 17 квітня № 2540 (2024) та Європейського Парламенту від 25 квітня № 2024/2665(RSP), які підтверджують неправомірність проведення так званих «виборів» на тимчасово окупованих територіях України, їх недемократичний характер на території РФ та фактично заперечують легітимність їх результатів.
Насамкінець зовнішньополітичне відомство України закликає іноземні держави, міжнародні організації та громадськість слідувати цьому прикладу, не визнавати результати російських псевдовиборів і легітимності російського диктатора Володимира Путіна, надалі протистояти організованій ним руйнації системи верховенства права та загальновизнаних демократичних цінностей, а також продовжувати дієву підтримку народу України у боротьбі проти російської агресії, яка створює загрозу для європейської і світової безпеки, миру та стабільності.
Як відомо, «інавгурація» російського правителя Путіна запланована на 7 травня. Вже кілька держав, включаючи Німеччину, заявили, що вони не будуть делегувати своїх представників на цей захід.
