Запуск космічного корабля Boeing з екіпажем до Міжнародної космічної станції відклали щонайменше до 10 травня через технічну проблему, що завадила спробі запуску 6 травня.
Затримка дозволить командам завершити аналіз даних про клапан регулювання тиску на баку з рідким киснем розгінного блоку «Кентавр» ракети Atlas V і визначити, чи потрібно замінити клапан.
Цей політ має стати першою місією Boeing з екіпажем. Космічний корабель Starliner має доставити космонавтів — 58-річну Суніту Вільямс і 61-річного Баррі Вілмора — на Міжнародну космічну станцію.
У Boeing сподіваються, що в разі успіху вони зможуть конкурувати з пропозиціями комерційних місій від компанії американського мільярдера Ілона Маска SpaceX, яка роками домінувала в ніші приватних космічних польотів.
Успішна місія в космос з екіпажем могла б стати величезним проривом для компанії, яка постійно відставала від SpaceX, — Boeing вдалося виконати лише два безпілотних польоти, тоді як остання здійснила дев’ять місій з екіпажем.
Серед характеристик, які відрізняють нововиявлену лілію від інших сукашіюрі, є її пелюстки, які на кінчиках вигнуті майже як кігті.
Подорожуючи Японією, щоб спостерігати за ліліями, фіксувати зображення, збирати зразки й отримувати ДНК із рослинних матеріалів, дослідники провели детальний аналіз форми та структури рослин. Результати їхньої роботи змінюють традиційну класифікацію на вісім таксонів, включаючи те, що вони назвали Lilium pacificum — це перший новий вид японської лілії за 110 років. Востаннє новий вид відкрили в 1914 році.
Lilium pacificum росте на прибережних територіях, що виходять до Тихого океану, на острові Хонсю, від префектури Ібаракі на південь до префектури Сідзуока та островів Ізу.
«Ґрунтуючись на новому розумінні цих восьми таксономічних груп, ми виявили, що сім є ендемічними для Японії, кожна з них адаптована до свого середовища — чи то прибережне чи гірське, і ці групи розвивають свої унікальні риси», — зазначив доцент Вищої школи наук Столичного університету Осаки Сейт Ватанабе.
Загалом у світі існує понад сто видів лілій, які ростуть переважно в Північній півкулі в Євразії. Найчастіше їх можна зустріти в лісах, іноді в горах чи долинах. В Україні в дикорослому стані є тільки один вид — лілія лісова, або саранка.
Під Одесою знайшли скарб часів Кримського ханства. 140 срібних монет, викарбуваних у 1480-х роках, були сховані у маленькому глечику й закопані на глибині 40 см.
В Подільському районі на Одещині історик, член ГО «Краєзнавці Одещини» Сергій Жосан знайшов «Флоранський скарб» – срібні монети часів Кримського ханства.
Унікальну знахідку вчений виявив 22 квітня в яру біля села Флора Окнянської об’єднаної територіальної громади.
Знахідка складається зі 140 срібних монет (акче). Їх карбували в Криму у 1480-х роках під час правління хана Менглі Гірея І.
«Скоріш за все, скарб був захований під час подільських набігів кримських татар. Скарб лежав в горщику, на глибині 40 см. Зверху був прикритий вапняковою плиткою природного походження квадратної форми, приблизно 20 на 20 на 5 см. Яр, в якому було знайдено скарб, впадає в річку Ягорлик», – повідомив науковець.
Спершу знахідку детально вивчать та зроблять опис, а тоді передадуть у Подільський міський краєзнавчий музей в Одеській області.
«Це не перший, і, я впевнений, не останній скарб, знайдений на нашій чарівній Окнянщині. В серпні 2019 року у двох кілометрах на південь від села Ілля знайшли скарб старовинних монет середини ХVII століття», – розповів Жосан.
Міністерство закордонних справ України презентувало Вікторію ШІ — цифрову особу, згенеровану за допомогою штучного інтелекту. Вона має надавати консульську інформацію. Зовнішність Вікторії ШІ скопійована з української співачки та інфлюенсерки Розалі Номбре за її згодою. Які ризики має таке нововведення МЗС?
Про це в етері Громадського радіо розповіла Тетяна Авдєєва, старша юристка «Лабораторії цифрової безпеки».
«Такий цифровий аватар є не новою практикою. Вони використовуються, наприклад, щоб замінити ведучих новин або щоб представляти компанії, які, зокрема, є розробниками штучного інтелекту. Але у мене є кілька пересторог, коли йдеться про використання подібних систем», — говорить Авдєєва.
На її думку, надання консульських послуг передбачає активний діалог. Люди можуть звертатися з різними, зокрема нетиповими, запитаннями. Наразі ми не знаємо, чи зможе система давати на них якісні відповіді.
«Тут одразу постає запитання щодо ефективності цієї системи, чи здатна вона адекватно забезпечити такий діалог. Наприклад, розпізнавати запитання, коли йдеться про громадян, які звертаються до МЗС за кордоном для отримання консульських послуг. Якщо у громадян будуть якісь нетипові запитання, чи зможе система ефективно надати на них відповідь, чи все ж доведеться отримувати послуги особисто. Якщо так — питання в тому, щоб цю систему адекватно доопрацювати», — говорить старша юристка «Лабораторії цифрової безпеки».
За її словами, додаткові труднощі можуть виникнути через використання цифрової особи, зовнішність якої скопійована з реальної людини.
«Завжди буде питання відрізняти на практиці реальну співачку і цифровий аватар, який доносить інформацію від МЗС. Враховуючи, що у нас ця інформація поширюється не тільки на офіційних каналах міністерства, але й у соціальних мережах і медіа, то дуже важливо відрізняти це і не плутати меседжі та зображення», — каже Авдєєва.
Звернення Вікторії ШІ також мають містити QR-код з посиланням на сайт МЗС, де озвучена інформацію буде продубльована в текстовому форматі. На думку Авдєєвої, це теж може стати нагодою для шахраїв.
«Остання проблема — це фішинг, тобто спроби шахраїв в інтернеті отримати персональні дані особи або виманити кошти за рахунок різних маніпуляцій. У мене зразу виникає запитання, чи не зможуть шахраї підробити відео і розмістити QR-код, який веде на їхній вебсайт», — говорить старша юристка «Лабораторії цифрової безпеки».
На базі Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка планують відкрити школу для підготовки спеціалістів та спеціалісток у галузі штучного інтелекту. За словами директора інституту Юрія Бондаря, партнерами проєкту стануть американці Шелбі та Калеб Ворди, засновники Curious Refuge. Останнім часом в Україні активно розвивається галузь штучного інтелекту як на рівні розробок, так і використання в роботі й побуті.
Про це в етері Громадського радіо розповіла Тетяна Авдєєва, старша юристка «Лабораторії цифрової безпеки».
«Попит українців на використання штучного інтелекту дуже зростає, останні соцопитування показують, що близько 80% українців приблизно розуміють, чим є штучний інтелект і як побудовані більшість систем, а до 30% використовують його або у побутових потребах, або для виконання завдань у професійній діяльності», — розповідає Авдєєва.
За її словами, створення відповідної школи є закономірним кроком, адже в Україні галузь розробок і тестування штучного інтелекту сьогодні активно розвивається.
«Наприклад, є українська компанія Reface, що дозволяє переносити наше обличчя на кадри з фільмів, зображення, картини. Тобто дуже багато прикладів того, як в Україні стартапи та різні компанії використовують технології штучного інтелекту. І саме це створює попит у користувачів. Коли у нас є дуже хороша пропозиція як у розважальній сфері, так і професійній, то користувачі будуть до цього звертатися», — говорить старша юристка «Лабораторії цифрової безпеки».
Авдєєва нагадує, що це не перша освітня програма, яка буде спеціалізуватись на штучному інтелекті. У Київській школі економіки існує бакалаврська школа штучного інтелекту, спрямована на розвиток навичок технічних спеціалістів.
«Наразі не зовсім зрозуміло, який буде фокус програми, яку анонсували в КНУ. Відомо, що ця програма буде спонсоруватися американцями, що буде створено платформу, де закордонні спеціалісти зможуть комунікувати з тими, хто займається розробками в Україні, й допомагати їм. Але не цілком зрозуміло, які саме напрямки будуть розвивати. Варто взяти до уваги те, що це буде здійснюватися на базі Інституту журналістики. Якби це був Інститут кібернетики, я була б більше впевнена, що це стосується саме технічних спеціалістів», — каже Авдєєва.
Тим не менш, вона сподівається, що рішення розвивати школу на базі Інституту журналістики може посприяти увазі до етичної сторони роботи зі штучним інтелектом.
«Моє основне застереження, коли ми говоримо про такі програми, це обов’язкове впровадження курсів з етики і прав людини. Тому що коли розробники вивчають принципи створення систем штучного інтелекту, важливо, щоб вони розуміли, де пролягають «червоні лінії», — говорить старша юристка «Лабораторії цифрової безпеки».
Космічний телескоп «Хаббл» поділився архівним зображенням пари галактик NGC 3314, які перетинаються на фото. Насправді ж їх розділяють десятки мільйонів світлових років.
Випадкове вирівнювання двох галактик у перспективі, як видно із Землі, надає унікального вигляду силуетним спіральним рукавам у ближчій спіральній галактиці.
Відстань між галактиками в десять разів більше за відстань між нашою галактикою Чумацький Шлях і сусідньою Андромедою.
Рух двох галактик демонструє, що обидві рухаються в помітно різних напрямках. Тобто вони не на курсі зіткнення.
Викривлена форма NGC 3314A, ймовірно, пов’язана зі зближенням з іншою сусідньою галактикою, можливо, з великою спіральною галактикою NGC 3312, якої не видно на зображенні «Хаббла».
Американське космічне агентство NASA за допомогою ракети Electron від компанії RocketLab запустило нову вдосконалену композитну систему сонячних вітрил.
Супутник із сонячним вітрилом вмикає зонд і намагається встановити перший контакт із Землею. Вітрила площею 80 квадратних метрів вдалося розгорнути приблизно за 25 хвилин.
Якщо умови будуть сприятливими, апарат навіть можна буде побачити із Землі.
Завдяки світловідбивному матеріалу вітрил він буде таким яскравим, як зірка Сіріус — найяскравіша на нічному небі.
We can sail, we can sail with solar sail tech, launching no earlier than April 24 from New Zealand. With new composite booms, it could transform how we explore our solar system. (Correction from our earlier post: @NASA_Technology isn’t a @NASASpinoff… yet!)… pic.twitter.com/cZcihpOXbm
У Великій Британії аукціонний дім зняв з продажу 18 давньоєгипетських людських черепів після критики депутатки британського парламенту, що їх продаж увічнить звірства колоніалізму.
Черепи 10 чоловіків, пʼяти жінок і трьох осіб невизначеної статі були виставлені на аукціон Semley Auctioneers у графстві Дорсет з орієнтовною ціною 200—300 фунтів стерлінгів (10—15 тисяч гривень) за кожен лот.
Їх зібрали вікторіанські британські солдати і археолог Августус Генрі Лейн Фокс Пітт-Ріверс, який заснував Музей Пітт-Ріверса в Оксфордському університеті в 1884 році.
Черепи, деякі з яких походять з Фів і датуються 1550—1292 роками до н. е., були частиною менш відомої, другої колекції Пітт-Ріверса, яку він виставив у приватному музеї у своєму маєтку у Фарнхемі, графство Дорсет.
Проти продажу черепів виступила депутатка Белл Рібейро-Адді, голова міжпартійної парламентської групи з питань африканських репарацій.
«Ця мерзенна торгівля увічнює темну спадщину експлуатації, колоніалізму та дегуманізації. Це грубе порушення людської гідності та наруга над памʼяттю тих, чиє життя було несправедливо забране, або чиї місця останнього спочинку були осквернені», — заявила вона.
Після її скарги аукціон прибрав з продажу черепи.
У Великій Британії діють суворі правила щодо зберігання, поводження та експонування людських останків. Але будь-хто може володіти, купувати й продавати частини людського тіла, якщо вони не були придбані незаконно і не використовуються для трансплантації, а лише для прикраси.
Вікторія Єрмолаєва: Brave1 — це платформа для розвитку і підтримки військових інновацій. Які задачі ставили перед собою?
Наталія Кушнерська: Перший рік — це тільки початок. Основним досягненням вважаю те, що в Україні всі побачили, що таке оборонні інновації та зрозуміли, наскільки є велика кількість рішень і команд, які працюють над такими інноваціями. Бачимо велику кількість таких рішень, які вже на фронті допомагають нашим захисниками та захисницям. Тому перше, що вдалося зробити — це відкрити можливості та показати, що цей ринок існує і є дуже ефективним.
За цей рік було подано понад 1600 різних розробок. Збройними силами України було визначено 12 пріоритетних напрямків. Всі вони стосуються оборонних технологій. Там є системи для розвідки, військової медицини, логістики, наземні дрони, морські дрони. Бачимо наскільки Україна активно та швидко в цьому розвивається.
Ми взяли в роботу 4 напрямки: БпЛА, РЕБ, наземні роботизовані комплекси, системи штучного інтелекту.
В Україні працює понад 200 команд з різними типами БпЛА. Щодо РЕБ і РЕР. Коли ми починали рік тому, було близько 10 різних рішень. Сьогодні ми знаємо понад 100. Цей напрямок продовжує активно розвиватися. Штучний інтелект використовуємо для розвідки, застосування дронів. Застосуванні ШІ в оборонних технологіях також є дуже важливим.
Наталія Кушнерська: Коли почалося повномасштабне вторгнення, в Україні було 7 кодифікованих дронів БпЛА. Сьогодні їх понад 70. Майже всі вони мають державні контракти. Кількість кодифікованих БпЛА з кожним місяцем зростає. Думаю, найближчими місяцями їх буде понад 100. Це хороший знак. Бо це означає, що нарощуються спроможності.
Дронів на передовій стає більше. Україна стала лідером у цій сфері. Технології не стоять на місці. Вони активно розвиваються, аби бути попереду не тільки кількісно, а і якісно.
РЕБ
Наталія Кушнерська: На сьогодні в Україні ідентифіковано понад 50 виробників РЕБ. Цей ринок також активно розвивається. Наразі є понад 100 різних розробок. З них 9 кодифіковано. Інші ще проходять. Є велика потреба різних систем РЕБ на фронті. Ворог наростив свої виробничі спроможності теж досить сильно.
Щодо РЕБ є 2 напрямки, з якими ми активно працюємо:
окопний РЕБ (РЕБ малого радіуса дії). Він дозволяє захищати людей або техніку;
РЕБ великого радіуса дії. Їх використовують для захисту об’єктів критичної інфраструктури в тому числі.
РЕБів не достатньо. Потрібно розробляти ефективні рішення та масштабувати виробничі спроможності.
Проблеми, з якими стикаються компанії
Наталія Кушнерська: У багатьох команд є питання з фінансування. Тому у цьому році було погоджено 1,5 млрд грн на грантову програму. Вона запуститься найближчими днями. Минулого року було профінансовано понад 180 розробок на суму понад 3 млн доларів.
Друга проблема — це масштабування, а саме недостатня експертиза у цьому питанні. Бачимо ефективні приклади, коли команди об’єднуються між собою. Є успішні приклади, коли виробники масштабуються завдяки співпраці з бізнесом.
Третя — відсутність довгострокового контрактування, яке дозволяло б виробникам більше планувати свої виробничі спроможності та нарощувати команди.
Велика проблема для всіх — недостача кадрів. Це досить вузька технічна спеціалізація.
Всі ті розробки, які кодифікуються по процедурі дерегуляції отримують код НАТО. Це означає, що вони кодифіковані згідно стандартів НАТО. Україна на сьогодні є світовим лідером у виробництві та експертизі БпЛА.
Нагадаємо, в Україні помітно зросла кількість зразків БпЛА власного виробництва. Ситуація із забезпеченням підрозділів засобами також покращилася. Про це в етері Громадського радіо заявив командир роти ударних безпілотників «Ахіллес» 92 окремої штурмової бригади імені отамана Сірка Юрій Федоренко.
Раніше керівник Мінстратегпрому Олександр Камишін повідомив, що, починаючи з серпня 2023 року, Україна серійно випускає далекобійний дрон-камікадзе, який схожий на іранський Shahed. Камишін також підтвердив заяву президента Володимира Зеленського, що ОПК може наступного року виробити мільйон FPV-дронів.
Як повідомлялось, міністр оборони Рустем Умєров заявив, що Україна входить у новий рік з готовим планом щодо необхідної кількості зброї для ЗСУ, включно із потребою у дронах.
Відомо, що 90% БПЛА, куплених в рамках проєкту «Армія дронів», виготовлені в Україні. Про це в ефірі Громадського радіо розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Кабінет міністрів цього року виділив 40 мільярдів гривень на інвестування у виробництво безпілотників. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на форумі, присвяченому річниці проєкту «Армія дронів». За його словами, сьогодні це понад 40 компаній, які мають контракти з державою, а виробництво БПЛА зросло в десятки разів.
29 квітня агентство Reuters повідомило, що цього тижня (орієнтовано до 5 травня — ред.) Китай має намір запустити на зворотний бік Місяця непілотований космічний апарат. Він має дозволити перевірити технології, необхідні для майбутньої пілотованої місії на природний супутник Землі.
Говоримо про це з експертом з питань космічної діяльності, ексрадником голови Державної космічної агенції України Андрієм Колесником.
Про китайську програму засвоєння Місяця
Андрій Колесник: У Китаї розроблена послідовна програма засвоєння Місяця. Наприклад, Росія такої не мала програми. Вона просто в політичних цілях запустила свій космічний апарат і думала, що він з першого разу сяде. А от Китай підходить дуже поступово.
Маючи окрему місячну програму, космічний апарат «Чан’е-6», який планують запустити цього тижня, буде шостим для Китаю. Перші два були направлені для того, щоб подивитися, яким чином їх можна доставити до Місяця, як працювати навколо місячних орбіт.
Друга фаза китайської космічної програми з дослідження Місяця була пов’язана з доставленням місяцеходів. Перший місяцехід доставили на ту сторону Місяця, яку ми бачимо постійно. А інший — на зворотну частину. Це був перший випадок у світі, ніхто ще цього не повторив.
Потім Китай перейшов до третьої фази. Під час першої частини цієї фази попередній апарат, «Чан’е-5», зробив перше доставлення місячного ґрунту на Землю. Це було у 2020 році. Фактично «Чан’е-6» є дублером цього апарату, повністю ідентичний до нього. Але він буде добувати місячний ґрунт вже зі зворотної сторони. Потім він надішле капсулу приблизно з двома кілограмами цього ґрунту на Землю.
Панорамне зображення поверхні Місяця із посадкового модуля «Чан’е-5». Фото: Китайське державне космічне управління
Зворотна сторона Місяця цікава, бо вона, з погляду геології, менше досліджена, ніж частина, яку ми бачимо. Зі зворотної сторони ми не маємо жодних проб.
Загалом дослідження щодо гравітації на Місяці демонструють дуже великі гравітаційні аномалії на зворотній частині нашого природного супутника. І є припущення, що породи, які складають зворотну частину Місяця, суттєво відрізняються від тих, які ми мали з тієї частини, що на нас постійно дивиться.
Чи зможуть інші космічні країни стежити за діями Китаю на Місяці
Андрій Колесник: Після запланованої місії, запуск якої має відбутися вже цього тижня і яка триватиме 53 дні, Китай розвине свою частину космічної програми з дослідження Місяця.
Наступна ж фаза, космічні апарати «Чан’е-7» та «Чан’е-8», буде направлена на південний полюс Місяця з метою спроби добування ресурсів нашого природного супутника. Завдяки цим двом наступним апаратам Китай хоче розпочати розбудову так званої Міжнародної дослідницької станції на поверхні Місяця. До участі в ній вже підписалися близько десяти країн. Але це держави третього світу. Тобто серед них тільки Росія у нинішньому стані може дати якісь інструменти.
До 2030 року Китай також хоче надіслати своїх тайконавтів на поверхню Місяця. Тобто ми, скоріш за все, будемо свідками космічних перегонів.
Що стосується зворотної сторони місяця, то Китай дійсно має першість у цьому питанні. Але у провідних космічних країн світу, насамперед у США, є достатньо засобів спостереження щодо космічних обставин, щоб знати, що запускають, куди й з якою метою.
Коли на Місяці розгорнуть промислові об’єкти, тоді можна буде казати, що та чи інша країна видобуває якісь корисні копалини, які направляє на Землю. Це може стосуватися рідкісних хімічних елементів або подальшої експансії поверхні Місяця.
Думаю, місця на поверхні Місяця всім вистачить. Але це не стосується південного полюса, де, як всі вважають, є дуже великі поклади льоду в різних формах. Там дуже маленькі масштаби для того, щоб різні країни могли вільно собі щось будувати. Буде потрібно домовлятися.
Фото південного полюса Місяця, зроблене у 2023 році. Джерело: NASA
Недосконалість міжнародного космічного законодавства
Андрій Колесник: Міжнародні договори під егідою ООН включають Угоду про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах. Але жодна з великих космічних країн її не підписала й не ратифікувала, хоча її прийняли у 1979 році. У цій угоді записані дуже жорсткі норми щодо поведінки країн на таких небесних тілах.
Замість цього ми бачимо зараз дві тенденції. Перша — програма «Артеміда» під егідою США, які фактично встановлюють принципи роботи на Місяці та інших небесних тілах. Програма дозволяє дійсно співпрацювати, а не воювати за ресурси.
Китай же, замість того, щоб приєднатися до цієї ініціативи, створив власну ініціативу з так званою Міжнародною дослідницькою станцією на Місяці. До неї запросили країни, які не хочуть бути зі США.
На сьогодні рахунок майже 39 на 10 на користь коаліції, яку очолюють Сполучені Штати. Тобто у Китаю поки що тільки 10 країн і дуже багато різних неурядових інституцій різних держав, у тому числі з Росії та Білорусі.
Читайте також: Китай відстає від США і це дуже дратує його — Андрій Колесник про намагання КНР створити свій аналог системи Starlink
Як зазначає Reuters, запуск космічного апарату «Чан’е-6» стане першою із трьох технічно складних місій, що прокладуть шлях для першої китайської пілотованої посадки й бази на південному полюсі Місяця. Космічний зонд повинен буде зібрати зразки каміння й ґрунту на поверхні природного супутника Землі та повернути їх на нашу планету.
Також Reuters додає, що Китай разом із РФ має намір вже у 2026 році розпочати будівництво постійної бази на Місяці, а до 2030 року відрядити туди своїх космонавтів.
