Доходи всіх національних театрів України у 2023 році стали більшими, ніж у 2021-му. Протягом повномасштабної війни суттєво зросла увага до театру аудиторії, зокрема молодої. Це може бути пов’язано з модернізацією цього виду мистецтва, а також єднанням навколо української культури.
Про це в етері Громадського радіо розповіла Ольга Байбак, керівниця відділу зовнішніх комунікацій Національної спілки театральних діячів України.
«Якщо порівняти ситуацію з «доковідними» часами, то тоді в театри теж ходили, у багатьох з них теж були аншлаги. Зараз український глядач почав повертатися до українського театру, цікавитися ним. Звісно, період 2020-2021 років вдарив по театрах, тому що багато з них були зачинені або працювали обмежено через карантинні заходи. 2022 рік у цьому плані також був не показовим, переважну частину часу більшість театрів не працювали. Особливо ті, що знаходилися неподалік лінії фронту», — говорить Байбак.
У той же час, за її словами, багато інших театрів, розташованих у безпечніших регіонах України, відновили роботу ще в перші місяці великої війни. У їх приміщеннях розташовувались хаби, відновлювалися показ вистав.
«Тому люди приходили до театрів з різних причин. Для когось це «ковток» мирного життя, і ці півтори-три години в театрі дають можливість зарядитися і далі жити в наших умовах. Для когось це розвага, для когось терапія. Дуже багато театрів працюють з актуальними темами, і вони почали робити це одними з перших: рефлексувати на тему війни. Люди чують те, що їм потрібно почути, що вони не одні. Прихід в театр — це завжди комунікація з іншими живими людьми.
Ще один важливий фактор — це пошук власної ідентичності. Наші театри пропонують це, демонструючи й переосмислюючи і українську класику, і сучасну драматургію. І це бажання відчути себе одним народом, відшукати своє коріння також веде людей в театри», — каже керівниця відділу зовнішніх комунікацій Національної спілки театральних діячів України.
Сучасний український театр привернув увагу й тієї аудиторії, яка ніколи ним раніше не цікавилася. Нові вистави цікавлять молодь, резонують з її переживаннями.
«Я думаю, це найбільший інтерес до театру в історії незалежної України, тому що серед цих відвідувачів дуже високий відсоток людей, які раніше ніколи не ходили в театри. Проводять різні дослідження, і в нашому середовищі прийнято вважати, що близько 5-7% населення постійно ходить в театр. Але зараз у театр прийшло дуже багато молоді, яка сприймала цей вид мистецтва як щось архаїчне. Тепер їм пропонують нові вишукані сміливі вистави. Молодь чує те, що їй резонує з їхнім світоглядом», — говорить Байбак.